1993: перший спогад про ролики
Мій перший спогад про ролики — 1993 рік. Я, тоді 3-річний бешкетник, помітив на купі мотлоху з горища зламані радянські ролики-квади (колеса парами, як на скейті). Пам’ятаю сонячний літній день, бджоли над квітами — і ролики з яскраво-жовтими колесами на вершині вже непотрібного “добра”.
Відтоді я не раз просив батьків подарувати мені ролики — не склалося ні в 3, ні в 7, ні в 12 років. У селі, де я жив, не було ні гарного асфальту, ні однодумців. Мрію кататися проніс аж до студентських років.
2007: КПІ і перші власні ролики
У 2007-му я вступив до КПІ на спеціальність “Радіотехнічні пристрої, системи і комплекси”. Того ж року проїзну дорогу біля корпусів університету перетворили на пішохідну алею — там і донині збирається спільнота ролерів. Студенти вдень вчилися, а надвечір каталися. Вже за пів року я знав більшість ролерів факультету і назбирав на стипендію свої перші ролики Fila.
Перший тренер і перша робота
Мій перший вчитель — одногрупник Володимир Лубяной, він же допоміг влаштуватися інструктором на ролердром у РТЦ Блокбастер. Відтоді я активно жив спільнотою київських ролерів: нічні покатушки, виїзні змагання, квести, міжнародні фестивалі. Навіть попрацював у команді організаторів RSG-team і провів наймасштабніший ролер-захід в історії Києва — понад 1000 учасників на колесах із 4 країн.
2010: травма, яка змінила фокус
У 2010-му я зламав малогомілкову кістку з вивихом стопи — операція, титанова пластина, два гвинти. Спорт довелося відкласти на два роки, але кататися можна було, тож я зосередився на тренерстві. Працював інструктором і тренером у РТЦ Блокбастер, ТРЦ Дрімтаун, Мармелад, Україна, Космополіт, Квадрат, Променада. З ролердромів сьогодні лишилися тільки перший і останній — але досвід той безцінний.
3000 учнів і власні ролер-школи
У телефоні — понад 3000 контактів учнів. Дехто катається вже 5+ років: при мені закінчують школу, вступають в університет. А колишні підопічні, з якими я запускав перші авторські проекти, відкрили власні ролер-школи. Богдан Панченко та Богдан Данілейко чудово працюють з малечею — чую про них тільки гарне 😃
Профільна освіта
Пізніше здобув освіту в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю “теорія і методика спортивної підготовки в олімпійських видах спорту”. Це дало науково обґрунтовані підходи до розвитку фізичних якостей дітей і дорослих — науковий підхід чудово доповнює багаторічний практичний досвід.
Робота мрії
Бути тренером — бажання, яке вдалося поєднати з улюбленим захопленням. Батьки свого часу допомогли влаштуватися в Києві, де я знайшов своє місце і зустрів людей, які допомогли це зрозуміти. Тепер хочу допомагати іншим — розуміти свої бажання і рухатись до мети.
Тато на роликах
Окрім роботи мрії — я тато двох дітей, Сашка і Марійки. Обоє катаються на роликах для задоволення: нав’язувати їм тренерський підхід я не хочу, це може зіпсувати стосунки. Але на заняття з моїми учнями вони приходять залюбки.
Філософія на тренуваннях
Час на тренуваннях — великий подарунок, а всі мої маленькі учні — свої, без поділу. Спочатку спілкування і радість, потім тренування і результат. Задоволення без дисципліни не працює, але дисципліна без задоволення веде до нудьги і втрати сенсу занять.
Що далі
Вже зроблено чимало: дитячі покатушки багатокілометровими маршрутами, Дитяча Ліга Чаклунів — ролер-ігри з особистим рейтингом, літній табір з катанням і різноманітним дозвіллям. Та ідей залишилось ще багато. Разом з вами прагну об’єднати світовий досвід катання на роликах і стати в авангарді світової ролер-спільноти!
Готові приєднатися до цієї історії? Телефонуйте: +38 (097) 987-17-90.